Пунктом 240.7 ПКУ затверджено, що не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
Листом ДФС від 26.04.2019 р. № 13932/7/99-99-12-03-04-17 запропоновано платникам екологічного податку, у яких у 2019 році розрахунковий, сумарний за всіма стаціонарними джерелами, обсяг викидів двоокису вуглецю, зокрема, не перевищує граничний обсяг викидів – подати до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення заяву про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів.
Тобто, окремий додаток 1 до Податкової декларації з екологічного податку за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тонн, не подається за умови подання до контролюючих органів за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяви про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів протягом граничного терміну подання Податкової декларації за І квартал поточного року.
Платники екологічного податку, які не подали такі Заяви мають право їх подати після граничного терміну подання Податкової декларації за І квартал поточного року (в тому числі у наступних звітних періодах поточного року). При цьому окремий додаток 1 до Податкової декларації за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тонн, не подається.