Зміни у ПДФО за законом № 466

Все, що потрібно знати бухгалтеру для того щоб вчасно та корректно сплатити податки та збори
Відповісти
Juliya
Повідомлень: 51
З нами з: 24 червня 2019, 17:31

Зміни у ПДФО за законом № 466

Повідомлення Juliya » 03 червня 2020, 10:26

Штрафи для податкових агентів

Штрафи, передбачені п. 119.1 і 119.2 ПКУ, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів із дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом. Це передбачено новою редакцією п. 119.3 ПКУ.

Законом з 23.05.2020 р. передбачені наступні штрафи:
  • Пункт 119.2 ПКУ. Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку: за перше порушення протягом року – 1020 гривень; за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення – 2040 гривень.
  • Пункт 119.3 ПКУ. Оформлення документів, що містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи-резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених п. 119.2 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн.
Навіть якщо помилку вчасно не виправлено, треба враховувати норми п. 109.3 ПКУ: необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення цього податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини податкового агента. Проте цей новий пункт з’явиться в ПКУ лише з 01.01.2021 р.

Із сумами зазначених доходів та ПДФО, як і раніше, можна зробити перерахунок, використовуючи норми п. 169.4 ПКУ. При цьому уточнюючого розрахунку подавати не треба – результати такого перерахунку відображаються в формі №1ДФ за той квартал, у якому його було проведено. За бажанням податкового агента перерахнок додатково можна робити будь-коли і за будь-який період.

Щодо штрафів за неутримання, ненарахування і несплату ПДФО і ВЗ при виплаті доходу, то вони залишаються без змін – редакція ст. 127 ПКУ Законом №466 не змінювалась. У цьому випадку штраф становить 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. А такі порушення, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Уточнення формули оподаткування зарплати і винагороди за ЦПД. На практиці для роботодавців нічого не зміниться – зменшити зарплату з метою оподаткування і далі можна буде лише на суму податкової соцпільги (для тих працівників, які мають право на її застосування).

Якщо податковий агент – ФОП IV групи. Раніше згідно з пп. 164.2.2 ПКУ при отриманні доходів у вигляді винагороди за договором ЦПХ від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи, їх отримувач зобов’язаний був включити суми таких доходів до річної податкової декларації за звітний рік та самостійно сплатити з них ПДФО та ВЗ. З 23.05.2020 р. цю норму скасували. Тож ФОП IV утримуватимуть ПДФО та ВЗ з таких винагород та інших виплат за договорами ЦПХ як звичайні податкові агенти. А отримувачі таких доходів, якщо вони не є самозайнятими особами, не повинні будуть декларувати ці доходи і сплачувати з них податки.

Витрати фізосіб – підприємців на загальній системі оподаткування

Законом № 466 передбачається, що легкові автомобілі (водночас і земельні ділянки та об'єкти житлової нерухомості) залишаться основними засобами, що не підлягають амортизації ФОП (їх вартість не потрапить до складу витрат підприємця). Тобто амортизації будуть підлягати (і до включення до складу витрат підприємця) вантажні автомобілі (за умови їх використання у господарській діяльності). Ця зміна набрала чинності з 23.05.2020 р.

Щодо ремонтів основних засобів, ситуація у ФОП

Реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту) можна амортизувати. Витрати на поточний ремонт амортизації не підлягають, проте вони зазначені серед інших витрат, які ФОП може включити до податкових.

Також з 23 травня було внесено зміну у перелік сплачених податків, що не потрапляють до витрат підприємця. Якщо раніше «загальносистемник» не мав права включати до витрат суму податку на майно в цілому, то тепер до витрат не потрапляє тільки сума податку на житлове нерухоме майно. Таким чином, у підприємців з'явилась можливість віднести до складу витрат суму сплаченого земельного податку та податку з нежитлової нерухомості (за умови використання таких об'єктів у господарській діяльності).

Коли ФОП подавати «ліквідаційну» декларацію

Згідно зі змінами, внесеними до п. 177.11 ПКУ, в разі припинення підприємницької діяльності ФОП-«загальник» подаватиме декларацію у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду. Тобто подати таку декларацію треба протягом 20 днів після закінчення місяця, у якому відбулось таке припинення (до 23.05.2020 – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності).

Затверджено порядок оподаткування доходу приватних виконавців

ПКУ було доповнено п. 178.3 ПКУ, за яким для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності. Ця норма запрацювала з 23.05.2020 р.

Оподаткування доходів від продажу нерухомого майна та транспортних засобів

Змінився з 23.05.2020 р. і підхід до оподаткування продажу фізособою об’єктів транспортних засобів. Тепер будуть застосовуватись диференційовані ставки для першого, другого, третього і наступних продажів таких об’єктів протягом року:
  • Нерухомість**, зазначена у п. 172.1 ПКУ, продаж (обмін) об'єкта незавершеного будівництва: не оподатковується (1-й продаж) - 5% (2-й продаж) - 5% (3-й і наступний продаж)
  • Нерухомість**, не зазначена у п. 172.1 ПКУ, продаж (обмін) об'єкта незавершеного будівництва: 5% (1-й продаж) - 5% (2-й продаж) - 5% (3-й і наступний продаж)
  • об’єкт рухомого майна у вигляді легкового автомобіля =та/або мотоцикла, та/або мопеда: не оподатковується (1-й продаж) - 5% (2-й продаж) - 18% (3-й і наступний продаж)
Якщо операція оподатковується ПДФО (за будь-якою ставкою), то утримується і військовий збір за ставкою 1.5%.

При цьому з 23.05.2020 р. на продаж об’єктів незавершеного будівництва поширюються правила, встановлені п. 172.1 ПКУ. Продаж одного такого об’єкта протягом звітного року не оподатковується ПДФО та ВЗ. Проте поширюється на таке майно обов’язкова умова – перебування у власності фізособи-продавця протягом 3 років (ця умова не поширюється на незавершене будівництво, отримане у спадщину).

Податковим агентом в разі купівлі нерухомості (і незавершеного будівництва) у фізособи тепер є не лише ЮО або ФОП, а і особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Відповідні зміни внесено до п. 172.7 ПКУ. Аналогічна зміна внесена і щодо купівлі у фізособи рухомого майна (пп. 173.3 ПКУ) і щодо подарунків фізособам (п. 174.6 ПКУ).

Нові види неоподаткованих доходів фізосіб

Не включаються до оподатковуваного доходу фізосіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (пп. «а» пп. 164.2.14 ПКУ).

Скасувана норма щодо оподаткування пенсій (пп. 164.2.19 ПКУ). Відповідні зміни внесли і до пп. «е» пп. 165.1.1 ПКУ. Тож, з 23.05.2020 р. пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, отримані від ПФУ чи з бюджету (включаючи їх індексацію) незалежно від розміру, не оподатковуються.

Від оподаткування доходом фізосіб звільняється і сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі виконання умов наведених у пп. 165.1.27 ПКУ.

Операції з цінними паперами

У разі продажу або придбання фізособою інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, доходи та витрати за такими операціями визначаються:
  • у розмірі, не нижче звичайної ціни у разі продажу платником податку інвестиційного активу;
  • у розмірі, не вище звичайної ціни у разі придбання платником податку інвестиційного активу.
Ці нові норми не застосовуються, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.

Щодо витрат, на які можна зменшити об’єкт оподаткування за операціями з інвестиційними активами, то якщо раніше для того, щоб не врахувати такі витрати, повинно було бути рішення про ознаки фіктивності самої операції з придбання таких активів. То тепер достатньою умовою є включення емітента цінних паперів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності.

Підтвердження права на податкову знижку

Виходячи зі змін, внесених до пп. 166.2.2 ПКУ, щоб скористатися правом на податкову знижку, тепер обов’язково треба буде надавати разом із декларацією про майновий стан та доходи копії документів, які підтверджують це право. Оригінали цих підтвердних документів залишатимуться у фізособи і зберігатимуться нею протягом строку давності, встановленого ст. 102 ПКУ.

При цьому договір про придбання товарів, робіт чи послуг, буде вимагатись на підтвердження права на податкову знижку лише у разі його наявності. Проте, якщо такий договір було укладено, для отримання права на податкову знижку обов’язковою умовою буде наявність в ньому вже не строку продажу (надання, виконання), а строку оплати за такі товари, роботи, послуги.

А от якщо оплата проводитиметься за електронним розрахунковим документом, то копію такого документу надавати податківцям буде не потрібно – достатньо вказати в декларації (яка подаватиметься для застосування знижки) лише реквізити такого електронного розрахункового документу.

Відповісти