Сторінка 1 з 1

Декларація з податку на прибуток згідно закону № 466

Додано: 10 червня 2020, 10:34
Juliya
ДПС України видала лист з метою довести до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів інформацію, яка стосується змін, що внесені Законом № 466.

До пп. 133.1.1 ст. 133 ПКУ, уточнено, що юридичні та ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками ПНП при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України. Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ПКУ (набирають чинності з 01.01.2021) передбачено застосування річного звітного періоду з ПНП.

Отже, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та ФОП, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.

Змінами, внесеними Законом № 466 до пп. 46.2 ст. 46 Кодексу, передбачено, що платники ПНП, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
  • разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
  • річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст.120 цього Кодексу для подання податкових декларацій (розрахунків).
Враховуючи, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23 травня 2020 року і граничний термін подання декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується у 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що були подані разом з податковою декларацією з ПНП за 2020 рік, та такі зміни вплинули на показники такої річної декларації, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючу декларацію до річної податкової декларації за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

П. 49.4 ст. 49 ПКУ відповідно до внесених Законом № 466 змін передбачає, що фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами аб. 1 та 2 п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до контролюючих органів платниками ПНП та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

Законом № 466 внесено зміни до пп. 134.1.1 ст. 134 ПКУ в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (набрали чинності 23 травня 2020 року) та до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (наберуть чинності з 1 січня 2021 року).

Отже, платники ПНП, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн грн:
  • зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, у декларації за 2020 рік;
  • застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з ПНП.
При цьому у 2020 році річний податковий (звітний) період з ПНП застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн грн.

Законом № 466 внесено зміни до пп. 137.4.1 п. 137.4 ПКУ та усунуто колізію щодо посилання на неіснуючу ст. 209 ПКУ щодо визначення с/г продукції як критерія для застосування особливого податкового (звітного) періоду виробниками такої продукції (з 1 липня минулого року до 30 червня наступного року). Як такий критерій застосовується визначення с/г продукції, наведене у пп. 14.1.234 ст.14 ПКУ.

Виробники с/г продукції подають Декларацію за звітний період – півріччя 2020 року та надалі зможуть застосовувати особливий річний період, який починається з 1 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року.

Змінами, внесеними Законом № 466 до пп. 138.3.1 ст. 138, дозволено застосування «виробничого» методу для визначення податкової амортизації.


При цьому п. 52 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ передбачено, що платники ПНП можуть прийняти рішення про застосування з ІІ – IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування ПНП до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.

Враховуючи, що відповідно до п. 49.19 ст. 49 ПКУ для цілей оподаткування ПНП «базовим звітним (податковим) періодом» є календарний квартал, то платники, які прийняти рішення про застосування з ІІ кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування податкової амортизації до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом, зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на 1 квітня 2020 року.

Як передбачено п. 52 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, якщо загальна балансова вартість (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку станом на 1 квітня 2020 року менша ніж балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу ІІІ цього ПКУ, різниця, що виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об’єкт основних засобів із застосуванням «прямолінійного» методу нарахування амортизації протягом 20 податкових (звітних) кварталів та зменшує фінансовий результат до оподаткування за відповідний податковий (звітний) період. Така амортизація вперше буде відображена у додатку АМ до Декларації за півріччя 2020 року.

Законом № 466 з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення основних засобів з 6 000 до 20 000 грн. Цей критерій застосовуватиметься до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 23 травня 2020 року. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20 000 грн.

Законом № 466 підрозділ 4 розділу ХХ ПКУ доповнено новим п. 431, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування ПНП на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники ПНП мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:
  • IV (машини та обладнання) та V групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки;
  • ІІІ групи (передавальні пристрої) та ІХ групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 5 років.
Таким чином, платники ПНП мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п. 431 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період.

Законом № 466 з 23 травня 2020 року п. 140.4 ст. 140 розділу ІІІ ПКУ доповнено новою різницею (пп. 140.4.3), відповідно до якої фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 % протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до пп. 39.2.1.2 ст. 39 цього ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).

До внесення змін до Декларації відображати нову різницю, визначену пп. 140.4.3 ст.140 ПКУ можна у будь-якому зручному рядку додатка РІ до Декларації, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування, із зазначенням цього факту у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

Законом № 466 з 23 травня 2020 року п. 140.4 ст. 140 розділу ІІІ ПКУ доповнено новою різницею (пп. 140.4.5), відповідно до якої фінансовий результат до оподаткування зменшується платником податку правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:
  • приєднання, злиття, перетворення у періоді затвердження передавального акта;
  • поділу, виділу у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.
Платники-правонаступники до внесення змін до Декларації можуть відобразити суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується, у рядку 3.2.4 додатка РІ до Декларації.

Законом № 466 внесено зміни до пп. 140.5.11 ст. 140 ПКУ, відповідно до яких фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства. Ці зміни набрали чинності 23 травня 2020 року.

Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до Декларації.

Законом № 466 п. 140.5 ст. 140 розділу ІІІ Кодексу доповнено новим пп. 140.5.15, відповідно до якого фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Ці зміни набрали чинності 23 травня 2020 року.

Слід зазначити, що до внесення змін до Декларації відображати нову різницю, визначену пп. 140.5.15 ПКУ можна у будь-якому зручному рядку додатка РІ до Декларації, яким передбачено збільшення фінансового результату до оподаткування, із зазначенням цього факту у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

Законом № 466 доповнено перелік доходів нерезидентів з джерелом походження з України, визначений у пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, такими доходами:
  • прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб – резидентів, акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ст. 141 ПКУ, та відповідають умовам, визначеним у цьому підпункті (набирає чинності 1 липня 2020 року);
  • доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту (набрав чинності 23 травня 2020 року).
Вищезазначені доходи оподатковуються за ставкою 15 %, якщо іншого не передбачено нормами міжнародного договору з відповідною країною. У разі виплати таких доходів у 2020 році суми таких доходів відображаються у додатку ПН до Декларації за відповідний звітний період цього року.

Пп.141.4.2 ст. 141 ПКУ у редакції Закону № 466 передбачається, що у разі якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати, такий податок підлягає нарахуванню та сплаті з огляду на такий розрахунок:

Пс = СД * 100 / (100 – СП) – СД,
Пс – сума податку до сплати;
СД – сума виплаченого доходу;
СП – ставка податку, встановлена цим підпунктом.


Наприклад: нерезидент отримує у червні 2020 року дохід у негрошовій формі від резидента – платника ПНП у вигляді корпоративних прав вартістю 100 000 грн, який відповідно до ст. 141 ПКУ оподатковується за ставкою 15 %.
Сума податку до сплати становить 17 647 грн (100 000*100/(100 – 15) – 100 000).

З метою правильного заповнення додатка ПН до Декларації за звітний період (півріччя 2020 року) рекомендується у колонці 3 таблиці 1 додатка ПН (Сума доходів) зазначати суму доходу нерезидента, обчислену з урахуванням формули СД * 100 / (100 – СП), тобто на підставі вищенаведеного прикладу виплати доходу у негрошовій формі у цій колонці буде зазначена сума 117 647 грн. Відповідно у колонці 6 таблиці 1 додатка ПН (Сума податку) буде розрахована правильна сума податку 17 647 грн (117 647 * 15/100).

Змінами, внесеними Законом № 466, з пп. 141.4.7 ст. 141 ПКУ, починаючи з 23 травня 2020 року, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Пп. 141.4.7 ст. 141 ПКУ передбачає єдиний порядок оподаткування, відповідно до якого постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень ст. 39 цього ПКУ. Податківці реомендують постійним представництвам нерезидента подавати, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, декларацію та не застосовувати форми розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544.

Лист ДПС України від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07