Що можуть вилучати?
Військово-транспортний обов’язок полягає в задоволенні на особливий період потреб: Збройних Сил України; інших військових формувань; правоохоронних органів спеціального призначення; органів Держспецзв’язку; органів Держспецтрансслужби.
Вилучати можуть транспортні засоби і техніку усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва.
Порядок вилучення транспортних засобів для задоволення потреб військових формувань під час мобілізації регулюється Положенням про військово-транспортний обов’язок, затвердженим Постановою КМУ від 28.12.2000 р. №1921.
На кого поширюється військово-транспортний обов'язок?
Відповідно до Положення військово-транспортний обов’язок поширюється на: органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування; підприємства, установи та організації незалежно від форми власності; громадян – власників транспортних засобів.
На кого не поширюється військово-транспортний обов’язок?
Дія Положення не поширюється на: дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав; представництва іноземних та міжнародних організацій; іноземців та осіб без громадянства.
Від передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації можуть звільнятися:
- підприємства, установи та організації у зв’язку з виконанням ними встановлених мобілізаційних завдань. У такому випадку слід мати укладений з Міноборони договір на виконання таких завдань, за умови, що транспорт задіяний у виробничому процесі виконання цих завдань;
- підприємства, установи та організації, у яких є висока суспільна потреба. Такий перелік затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міноборони.
Етапи вилучення техніки
Кабінет Міністрів України визначає і затверджує для обласних та Київської міської державних адміністрацій ліміти та норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки на період мобілізації та у воєнний час.
Розпорядженнями обласних та Київської міської держадміністрацій за поданням відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки такі ліміти доводяться районним держадміністраціям, підприємствам, установам та організаціям міст обласного значення.
Місцеві державні адміністрації за поданням військових комісаріатів доводять до відома завдання з підготовки до передачі та передачі транспортних засобів та іншої техніки до керівників підприємств, установ та організацій та громадян під час мобілізації – лише через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення відповідних документів, що називаються частковими нарядами.
Частковий наряд є тим розпорядчим документом голови місцевої держадміністрації, в якому встановлено завдання з передачі військовим формуванням визначених транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Частковий наряд скріплюється підписами та печатками голови місцевої адміністрації та керівника терцентру комплектування та соцпідтримки.
Підприємства, установи та організації, а також громадяни можуть отримати запити від місцевих органів виконавчої влади (що забезпечують мобілізацію на місцях) щодо надання інформації про стан мобілізаційної підготовки, тобто про наявні транспортні засоби та техніку, яка може бути вилучена на потреби військових формувань або одразу отримати частковий наряд із зазначенням конкретних визначених транспортних засобів або техніки та пунктів їх передачі, строків передачі тощо.
Інтереси власника
У разі отримання як запиту, так і часткового наряду керівники підприємств та громадяни мають не лише право, але й обов’язок брати участь у відборі техніки, що підлягатиме вилученню, враховуючи потреби в транспорті для здійснення господарської (підприємницької) діяльності. У разі, якщо такий відбір вже здійснено і частковий наряд сформовано, підприємство або громадянин може вимагати перегляду такого рішення і формування нового часткового наряду.
Облік транспорту
Вилучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформляється актом приймання-передачі за встановленою Положенням формою із зазначенням залишкової (балансової) вартості транспортного засобу або техніки підприємства, установи та організації. Вартість визначається з даних балансу підприємства, складеного на останню звітну дату (останній день кварталу (року).
Якщо дана ситуація стосується громадян, то вартість вилученого транспорту береться із документів, що свідчать про набуття права власності на цей транспорт.
Вартість майна, яке підлягає вилученню, може визначатися і шляхом проведення експертизи. Така незалежна експертиза (оцінка) транспортного засобу або техніки проводиться за ініціативою власника транспортного засобу та за його рахунок, шляхом залучення експерта-суб’єкта оціночної діяльності.
Крім того, вилучені під час мобілізації в умовах особливого періоду транспортні засоби підлягають обов’язковому взяттю на облік в установленому порядку у відповідній військовій частині (підрозділі), установі та організації військових формувань та проводиться їх відомча реєстрація із здійсненням обов’язкового технічного контролю (у разі відсутності документів, що підтверджують його здійснення).
Терміни вилучення
Положенням передбачено повернення підприємствам, установам, організаціям та громадянам транспортних засобів і техніки протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які здійснили таке залучення (вилучення).
Власник транспорту має право на відшкодування шкоди, завданої транспортним засобам внаслідок їх залучення для потреб різноманітних військових формувань.
Така шкода відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, спрямованих на фінансування тих військових формувань, для потреб яких залучалася техніка.