Середню зарплату не потрібно коригувати
З оновленого Порядку № 100, виключено п. 10, в якому йшлося про застосування коефіцієнту коригування. Отже, зараз коригувати середню зарплату не потрібно, незважаючи на наявність підвищення окладів у розрахунковому періоді.
Порядок №100 поширено і на фізосіб-роботодавців
Змінами, передбаченими до Порядку № 100, серед суб’єктів господарювання (підприємства, установи і організації усіх форм власності), на яких поширється його дія, з’являться ФОПи та фізичні особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників.
Оновлено перелік випадків застосування Порядку №100
Раніше в Порядку №100 не було повного переліку видів відпусток, для оплати яких він застосовується. Тепер встановлено, що цей Порядок застосовується у випадках надання усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами).
Також згідно з нормами Порядку № 100 розраховуватимемо середню зарплату за час службового відрядження, крім службових відряджень державних службовців. Виплачувати працівнику середній заробіток за час відрядження треба лише, якщо заробіток за окладом (тарифною ставкою) менший (цього вимагає ст. 121 КЗпП).
Цей Порядок також застосовуватиметься для розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Якщо перший робочий день не перше число місяця?
Існували суперечки між роботодавцями і контролерами, чи враховувати до розрахункового періоду місяць, якщо працівника прийнято на роботу не з першого числа місяця, але дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця. Тепер потрібно враховувати. В абзаці другому п. 2 Порядку №100 зазначено: якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
Із Порядку прибрали згадку про «інші поважні причини» відсутності
Раніше в Порядку № 100 згадувалися «інші поважні причини» відсутності на робочому місці, але не наводився перелік таких поважних причин.
Тепер внесено зміни в абзац шостий частини 2 Порядку №100. «Інші поважні причини» з нього прибрали, натомість цей абзац виглядає так: «Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду».
Затверджено вичерпний перелік виплат, які не враховуються в розрахунку
Пункт 3 Порядку тепер говорить, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно з законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Перелік виплат, що не враховуються до середнього заробітку:
- виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру),що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, атакож різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
- одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
- компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
- премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин,введеннявдію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);
- грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
- пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
- літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
- вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
- дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
- виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
- вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
- заробітна плата на роботі за сумісництвом(за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
- суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
- доходи (дивіденди, проценти),нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
- компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
- Заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
- Винагороди державним виконавцям
- Простій, оплачений з розрахунку 2/3 окладу (тарифної ставки).
Якщо базовий розрахунковий період – два місяці, то, крім зазначених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Новий підхід до врахування премій до середнього заробітку
Раніше порядок врахування премій та винагород був різним і залежав від періоду, за який ці виплати нараховані. Згадку про винагороду за результатами праці за рік, з Порядку № 100 взагалі прибрали. Натомість, зазначили новий підхід до врахування премій та інших багатомісячних виплат.
Як зазначено у абзаці третьому п. 4 Порядку, премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати.
Як розрахувати середню зарплату, якщо розрахунковий період відсутній
Якщо у розрахунковому періоді у працівника не було заробітку, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового місячного окладу.
Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку.
У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.
Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.