Заявити БВ мають право всі платники ПДВ, які відображають у рядку 19 податкової декларації з ПДВ від’ємне значення суми податку (п. 200.4 ПКУ). Причому заявляти ПДВ до відшкодування – це право, а не обов’язок платника. Тобто платник ПДВ сам вирішує, заявляти від’ємний ПДВ до відшкодування чи погашати ним податкові зобов’язання майбутніх звітних періодів.
Зверніть увагу: якщо в якомусь періоді в декларації виникло від’ємне значення ПДВ, але одразу його суму не було заявлено до відшкодування, то відповідно до п. 102.5 ПКУ це можна зробити в наступних періодах, але тільки протягом 1 095 днів після виникнення права на БВ.
Якими є умови відшкодування ПДВ ?
- сума БВ обмежена сумою ліміту реєстрації на момент подання декларації, тобто сумою, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні (дізнатися величину ліміту реєстрації можна, направивши електронний запит про стан електронного рахунка до СЕА). Тобто заявити до відшкодування суму більшу, ніж ліміт реєстрації, не можна;
- якщо у платника ПДВ є податковий борг із цього податку (у т. ч. відстрочений/розстрочений), що виник у попередніх звітних періодах (заповнено ряд. 20.1 декларації), то від’ємне значення з рядка 19 декларації у першу чергу зменшує такий борг. При цьому зменшити борг платник може тільки на суму, яка не перевищує ліміт реєстрації на момент подання декларації . У декларації ліміт реєстрації відображається у службовому полі рядка 19.1. За відсутності податкового боргу платник має право розпорядитися від’ємним значенням ПДВ на свій розсуд: заявити до відшкодування з бюджету та/або перенести до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21 декларації).
- БВ підлягає лише та частина від’ємного значення, що фактично сплачена. Маються на увазі суми ПДВ, фактично сплачені в звітному і попередніх податкових періодах постачальникам товарів/послуг. Причому, незалежно від того, чи були фактично отримані товари/послуги. Тобто за передоплатами можна заявляти ПДВ до відшкодування. Щоправда, донедавна податківці були проти включення до бюджетного відшкодування таких сум і пропонували платникам дочекатися на другу подію за такими операціями (постачання товарів, надання послуг) (див. ІПК ДФСУ від 01.06.2017 р. № 430/6/99-99-12-02-01-15/ІПК і від 05.01.2018 р. № 74/6/99-99-12-02-01-15/ІПК). На щастя, Мінфіну вдалося переконати контролерів змінити їхню точку зору щодо цього питання (див. листи Мінфіну від 21.07.2017 р. № 11310-09-10/19633 та ДФСУ від 05.04.2018 р. № 1432/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Та й суди в таких спорах зазвичай ставали на бік платників ПДВ (див., наприклад, рішення ВАСУ від 31.08.2016 р. у справі № 0670/3064/12). Адже уже за першою подією (перерахуванням авансу) у платника виникає право на податковий кредит, причому ці суми є оплаченими, тобто відповідають вимогам бюджетного відшкодування. Платник ПДВ сам вирішує, яку суму сплаченого від’ємного значення ПДВ заявляти до БВ (у межах ліміту реєстрації) – усю чи лише частину.
Способи отримання БВ
- повернути кошти на свій поточний рахунок;
- направити у сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу за іншими платежами до держбюджету (це ті податки, які зараховуються до держбюджету (п. 200.4 ПК). Згідно зі ст. 29 Бюджетного кодексу до таких податків відносяться: військовий збір; ПДВ; акцизний податок з виготовлених в Україні підакцизних товарів (продукції); плата за окремі види ліцензій; нерозподілювані види рентної плати (тобто ті, які в повному обсязі зараховуються до держбюджету); частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що стягується до держбюджету, і дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) госптовариств, у статутних капіталах яких є державна власність).
- розділити між цими двома напрямами.
Так, платник ПДВ може змінити напрям задекларованого раніше БВ (п. 200.12 ПК). Для цього йому слід подати органу ДФС уточнюючий розрахунок до декларації за той період, в якому було заявлене БВ (п. 5 розд. ІV Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21). Контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання УР зобов’язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення сум БВ, порядок ведення якого затверджено постановою КМУ від 25.01.17 р. № 26.
Як заявити БВ ?
- заповнити в декларації рядок 20.2 (спосіб отримання БВ відображається в рядках 20.2.1 та/або 20.2.2);
- заповнити додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»;
- заповнити додаток 4 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника».
Терміни отримання БВ
- усі заяви на отримання БВ (за формою додатка 4 до декларації), подані платником ПДВ, реєструються в Реєстрі. Заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання в хронологічному порядку надходження;
- отримати БВ можна тільки після того, як воно стане узгодженим. Для цього податківці мають перевірити дані, заявлені до БВ. Це може бути
камеральна або документальна перевірка. Документальна перевірка проводиться, тільки якщо до БВ заявлений: старий «мінус» (за періоди до 01.07.15 р., що не були перевірені документально); «мінус» сільгоспвиробників, які були суб’єктами спецрежиму згідно зі ст. 209 ПК, за придбаннями, здійсненими до 01.01.17 р. Камеральна перевірка має бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним строком подання декларації, а документальна – протягом 60 календарних днів (п. 200.10, 200.11 ПК). Якщо в результаті перевірки все буде «чисто», БВ стане узгодженим. Дату узгодження БВ зафіксують у Реєстрі; - після отримання сумою БВ статусу узгодженої Казначейство протягом 5 операційних днів перераховує суму податку на поточний банківський рахунок платника ПДВ та/або на бюджетні рахунки для перерахування у сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу за іншими податками, які сплачуються до держбюджету (п. 200.13 ПК).